1. Українська літературна мова на Буковині

двигнутися

Двигну́тися. Зрушитися, піти, почати рух. Зібрана і добре упорядкована маса, числяча однако ж не більше, як 40 до 50 тисяч голов, двигнулась відтак попри парлямент, музея, оперу (Б., 1895, 27, 2); Не будь сеї думки у представителя корони, то противники нового права виборчого [...] зуміли б певно поховати ще на довгий час ідею народного заступництва, незважаючи на великий та імпозантний рух народних мас, що двигнув ся був за рівним та загальним правом виборчим (Б., 1909, 30, 1)

// пол. dźwignąć się — підійнятися, зрушитися з місця.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двигнутися — двигну́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. двигнутися — -нуся, -нешся і двинутися, -нуся, -нешся, док., розм. Однокр. до двигатися. || куди, за ким – чим. Рушити, зрушити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двигнутися — ДВИГНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся і ДВИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до дви́гатися. *У порівн. Черкнулась криця об кремінь, спалахнула іскра, і стіни урвища немов двигнулись (Коцюб., 1, 1955, 346); // куди, за ким — чим. Рушити, зрушити. Словник української мови в 11 томах
  4. двигнутися — Двигатися, -гаюся, -гаєшся, одн. в. двигнутися, -гнуся, -гнешся гл. 1) Двигаться, трогаться, двинуться. Св. Мр. XI. 23. Та ну, покинь, не двигайся, аже сам не донесеш. Кіевск. 2) Сотрясаться, сотрястись. Як ударили з гармати, так аж церква двигнулась. Кух. Словник української мови Грінченка