двогранний

ДВОГРА́ННИЙ, а, е. Який має дві грані.

Фігура, утворена двома півплощинами.., що виходять з однієї прямої, називається двогранним кутом (Геом., II, 1954, 16).

Значення в інших словниках

1. двогранний — двогра́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двогранний — -а, -е. Який має дві грані.  Великий тлумачний словник сучасної мови