двогранний

ДВОГРА́ННИЙ, а, е. Який має дві грані.

Фігура, утворена двома півплощинами.., що виходять з однієї прямої, називається двогранним кутом (Геом., II, 1954, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двогранний — двогра́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двогранний — -а, -е. Який має дві грані. Великий тлумачний словник сучасної мови