двогранний
ДВОГРА́ННИЙ, а, е. Який має дві грані.
Фігура, утворена двома півплощинами.., що виходять з однієї прямої, називається двогранним кутом (Геом., II, 1954, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- двогранний — двогра́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- двогранний — -а, -е. Який має дві грані. Великий тлумачний словник сучасної мови