двогорбий

ДВОГО́РБИЙ, а, е. Який має два горби ( див. горб 1, 2).

За селом.. похмуро здіймалась, як величезний верблюд, двогорба висота (Гончар, І, 1954, 13);

Через піски На двогорбім верблюді Їде Махтумкулі (Перв., II, 1958, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. двогорбий — двого́рбий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. двогорбий — -а, -е. Який має два горби (див. горб 1), 2)). Двогорбий верблюд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двогорбий — Двого́рбий, -ба, -бе Правописний словник Голоскевича (1929 р.)