Словник української мови в 11 томах

двокореневий

ДВОКОРЕНЕ́ВИЙ, а, е. Який має два корені.

Метод щеплення додаткових коренів дає також можливість одержати від двокореневих рослин вегетативні гібриди (Наука.., 10, 1960, 35).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. двокореневий — двокорене́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. двокореневий — -а, -е. Який має два корені.  Великий тлумачний словник сучасної мови