двоколісний

ДВОКОЛІ́СНИЙ, а, е. З двома колесами, на двох колесах.

Рик волів і скрип дерев’яних двоколісних теліг лунали з усіх усюдів (Фр., VI, 1951, 93);

Під час окупації майже в кожній нашій сім’ї завелися отакі двоколісні тачки (Сміл., Сашко, 1954, 192);

Всі вузли обприскувача-обпилювача встановлені на двоколісній рамі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 67).

Значення в інших словниках

1. двоколісний — двоколі́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоколісний — -а, -е. З двома колесами, на двох колесах. Двоколісний велосипед.  Великий тлумачний словник сучасної мови