двоколірний
ДВОКО́ЛІРНИЙ, а, е. Який має у своєму забарвленні два кольори; складений з двох частин різного кольору; двобарвний.
Він байдуже спостерігав, як по сірому екрану гасають довгоногі ляльки в трусах і двоколірних майках (Загреб., День.., 1964, 312);
Двері рипнули, і з-поза них вистромилась двоколірна голова професорового сторожа (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 190).
Словник української мови (СУМ-11)