двоколісний

ДВОКОЛІ́СНИЙ, а, е. З двома колесами, на двох колесах.

Рик волів і скрип дерев’яних двоколісних теліг лунали з усіх усюдів (Фр., VI, 1951, 93);

Під час окупації майже в кожній нашій сім’ї завелися отакі двоколісні тачки (Сміл., Сашко, 1954, 192);

Всі вузли обприскувача-обпилювача встановлені на двоколісній рамі (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me