дволіток

ДВОЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля.

Перед очима в батька невідступно стояв п’ятилітній синок і дволіток — донька (Збан., Єдина, 1959, 216).

Значення в інших словниках

1. дволіток — дволі́ток іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. дволіток — -тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дволіток — див. саджанець  Словник синонімів Вусика