1. Словник української мови в 11 томах

дволіток

ДВОЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля.

Перед очима в батька невідступно стояв п’ятилітній синок і дволіток — донька (Збан., Єдина, 1959, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дволіток — дволі́ток іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. дволіток — -тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дволіток — див. саджанець Словник синонімів Вусика