дволіток

дволі́ток

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дволіток — -тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дволіток — див. саджанець Словник синонімів Вусика
  3. дволіток — ДВОЛІ́ТОК, тка, ч. і ж., розм. Дволітнє маля. Перед очима в батька невідступно стояв п’ятилітній синок і дволіток — донька (Збан., Єдина, 1959, 216). Словник української мови в 11 томах