дволіточок

ДВОЛІ́ТОЧОК, чка, ч. і ж. Пестл. до дволі́ток.

— А ось тут у нас дволіточки, — говорив він, заходячи до сусіднього денника, в якому стояла породиста кобилка (Шиян, Гроза… 1956, 746).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дволіточок — дволі́точок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови