дволіточок
ДВОЛІ́ТОЧОК, чка, ч. і ж. Пестл. до дволі́ток.
— А ось тут у нас дволіточки, — говорив він, заходячи до сусіднього денника, в якому стояла породиста кобилка (Шиян, Гроза… 1956, 746).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дволіточок — дволі́точок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови