дворищний

ДВО́РИЩНИЙ, а, е, іст. Стос. до дворища (у 3 знач.).

Селянські господарства на Україні [у XVI ст.] ділилися за майновим станом на ряд груп: дворищні, .. і ланові (Іст УРСР, І, 1953, 133).

Значення в інших словниках

1. дворищний — дво́рищний прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
2. дворищний — -а, -е, іст. Стос. до дворища (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови