дворищний
ДВО́РИЩНИЙ, а, е, іст. Стос. до дворища (у 3 знач.).
Селянські господарства на Україні [у XVI ст.] ділилися за майновим станом на ряд груп: дворищні, .. і ланові (Іст УРСР, І, 1953, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me