двохсотий

ДВОХСО́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника дві́сті.

Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий… двадцятий… сотий… двохсотий! Це вже була сила! (Гончар, II, 1959, 44).

Значення в інших словниках

1. двохсотий — двохсо́тий числівник порядковий  Орфографічний словник української мови
2. двохсотий — -а, -е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника двісті.  Великий тлумачний словник сучасної мови