Словник української мови в 11 томах

двочлен

ДВОЧЛЕ́Н, а, ч. Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. двочлен — двочле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. двочлен — -а, ч. Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двочлен — БІНО́М мат. ДВОЧЛЕ́Н мат. Біном Ньютона.  Словник синонімів української мови