двочлен

двочле́н

-а, ч.

Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.

Значення в інших словниках

1. двочлен — двочле́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. двочлен — БІНО́М мат. ДВОЧЛЕ́Н мат. Біном Ньютона.  Словник синонімів української мови
3. двочлен — ДВОЧЛЕ́Н, а, ч. Сума або різниця двох алгебраїчних виразів, що називаються членами; біном.  Словник української мови в 11 томах