двоєдиний

ДВОЄДИ́НИЙ, а, е. Який поєднує в собі яких-небудь два елементи, дві частини і т. ін.

Двоєдина австро-угорська монархія поділила українські землі [в 50-і роки XIX ст.] на дві частини: Галичина і Буковина ввійшли до складу Австрії, а Закарпаття — до складу Угорщини (Іст. УРСР, І, 1953, 531);

Коли я кажу про велику тему [в мистецтві], я маю на увазі двоєдиний момент: необхідність великої теми і великих проблем у наш час, і водночас велику щирість, велику правдивість художника-майстра (Довж., III, 1960, 189).

Значення в інших словниках

1. двоєдиний — двоєди́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоєдиний — -а, -е. Який поєднує в собі які-небудь два елементи, дві частини і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови