двоєдиний

двоєди́ний

-а, -е.

Який поєднує в собі які-небудь два елементи, дві частини і т. ін.

Значення в інших словниках

1. двоєдиний — двоєди́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двоєдиний — ДВОЄДИ́НИЙ, а, е. Який поєднує в собі яких-небудь два елементи, дві частини і т. ін. Двоєдина австро-угорська монархія поділила українські землі [в 50-і роки XIX ст.  Словник української мови в 11 томах