дебютантка

ДЕБЮТА́НТКА, и, ж. Жін. до дебюта́нт.

Сам факт, що їй, недавній дебютантці, талановитий колектив шевченківців доручав такі відповідальні і складні ролі, свідчить про високу оцінку ним сценічної обдарованості молодої артистки (Мист., 6, 1958, 34).

Значення в інших словниках

1. дебютантка — дебюта́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дебютантка — -и. Жін. до дебютант.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дебютантка — Дебюта́нтка, -тки, -тці; -та́нтки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)