дебютант
ДЕБЮТА́НТ, а, ч. Той, хто дебютує.
Я веду роль, невміло, може, як дебютант, мучу себе і других і не можу спинитись (Коцюб., І, 1955, 264);
Публіка з інтересом розглядала дебютанта (Ільч., Серце жде, 1939, 229).
Словник української мови (СУМ-11)