дев’ятий
ДЕВ’Я́ТИЙ, а, е. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника де́в’ять.
Болить бік дев’ятий рік, та не знаю, в которім місці (Номис, 1864, № 6623);
Мина літо, мина осінь, Мина сьомий місяць,.. Уже й дев’ятий настає (Шевч., II, 1953, 81).
◊ Дев’я́тий вал:
а) наймогутніша і найгрізніша хвиля в морі або океані під час бурі (від міфологічного уявлення про дев’ять як священне число).
Здавалось, налетів дев’ятий вал і прокотився бурею по морі (Л. Укр., і, 1951, 184);
Хай здіймається дев’ятий вал на морі, Нам шляхи покажуть маяки (Забашта, Квіт.., 1960, 147);
б) символ грізної небезпеки або найвищого піднесення чого-небудь.
Товаришу мій! не здивуйте з лінивого вірша.. Розмір, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне шукали б у ньому дев’ятого валу (Л. Укр., 1, 1951, 150).
Словник української мови (СУМ-11)