Словник української мови в 11 томах

дегенерувати

ДЕГЕНЕРУВА́ТИ, у́є, недок. і док.

1. Припиняти свій розвиток; розкладатися.

Ми спостерігали, як повністю сформовані зародкові мішки [огірків], що з певних, не визначених нами фізіологічних причин не були запліднені, заповнилися крохмальними зернами і поступово дегенерували (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 39).

2. Те саме, що виро́джуватися 2.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дегенерувати — дегенерува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дегенерувати — Вироджуватися, переводитися, звиродніти; (- клітини) розкладатися.  Словник синонімів Караванського
  3. дегенерувати — -ує, недок. і док. 1》 Припиняти свій розвиток; розкладатися. 2》 Те саме, що вироджуватися 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дегенерувати — Занепадати, занепасти, позанепадати, підупадати, підупасти, попідупадати, упадаги, упасти, повпадати, заникати, зникнути, позаникати, звироднювати, звиродніти, позвироднювати, миршавіти, змиршавіти, помиршавіти, нижчати, знижуватися, знизитися...  Словник чужослів Павло Штепа
  5. дегенерувати — ВИРО́ДЖУВАТИСЯ біол. (знижувати свою життєвість — плодючість, пристосовність і т. ін. — у кожному наступному поколінні організмів), ДЕГЕНЕРУВА́ТИ. — Док.: ви́родитися, дегенерува́ти.  Словник синонімів української мови