дегенерація
ДЕГЕНЕРА́ЦІЯ, ї, ж.
1. біол. Процес руйнування органів або клітин організмів чи ослаблення їхньої життєвості.
2. Зниження життєвості у кожного наступного покоління організмів порівняно з попереднім; виродження.
Вона не була поганою, коли б не розпливалася від отого жиру, що в молодому свіжому організмі видавався як дегенерація, калічачи найніжніші вигини жіночої постави (Ле, Міжгір’я, 1953, 194).
Словник української мови (СУМ-11)