дезорієнтація
ДЕЗОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. дезорієнтува́ти.
2. Стан за знач. дезорієнтува́тися.
У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгубленість властей (Козл., Сонце.., 1957, 92).
Словник української мови (СУМ-11)ДЕЗОРІЄНТА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. дезорієнтува́ти.
2. Стан за знач. дезорієнтува́тися.
У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгубленість властей (Козл., Сонце.., 1957, 92).
Словник української мови (СУМ-11)