декабрист

ДЕКАБРИ́СТ, а, ч. Учасник діяльності, руху групи дворян проти кріпосного права і самодержавства, що завершився революційним повстанням 14 грудня 1825 р.

Першим поколінням революціонерів — борців проти царизму, що продовжили революційні традиції Радищева, — були декабристи (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 12);

«Марсельєза» була улюбленою піснею декабристів, вона активізувала розвиток ідей повстання та опору, закладених у тексті Руже де Ліля (Нар. тв. та етн., З, 1957, 24).

Значення в інших словниках

1. декабрист — декабри́ст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. декабрист — -а, ч. Учасник діяльності, руху групи дворян проти кріпацької неволі і самодержавства, що завершився революційним повстанням 14 грудня 1825 р.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. декабрист — Декабри́ст, -та; -ри́сти, -стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)