декольте
ДЕКОЛЬТЕ́, невідм., с.
1. Виріз у верхній частині жіночого одягу.
Вона одвернулася до вікна і щось вийняла з вузького декольте (Кучер, Прощай.., 1957, 161);
Рум’янець обпік Олі шию, розлився по трикутнику декольте й обличчі (Вільде, Сестри.., 1958, 526).
2. у знач. прикм. Декольтований.
— Тобі, Насте, треба шити сукню декольте… (Н.-Лев., III, 1956, 244).
Словник української мови (СУМ-11)