декор

ДЕКО́Р, у, ч. Система декораційних елементів; прикраса.

Цікавим прийомом кольорового оздоблення будинків, що мають рублені стіни, є пофарбування швів зрубу. Тут органічно поєднується кольоровий декор з конструкцією стіни (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 113);

Трапляються форзаци, де замість повного декору обох сторінок вміщено поодинокі орнаментальні або сюжетні елементи (Укр. рад. граф., 1957, 122).

Значення в інших словниках

1. декор — деко́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. декор — -у, ч. Система декораційних елементів; прикраса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. декор — Оздоби, окраса, див. декорум  Словник чужослів Павло Штепа
4. декор — деко́р (франц. decor, від лат. decoro – прикрашаю) архіт. система, сукупність декоративних елементів (прикрас).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. декор — ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р (ВБІР), УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯ рідше; ДЕКОРА́ЦІЯ розм., ДЕКО́Р книжн., спец.  Словник синонімів української мови
6. декор — декор (декоративність) (лат. — пристойність; італ. — достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору.  Архітектура і монументальне мистецтво