демократ
ДЕМОКРА́Т, а, ч.
1. Прихильник демократії.
У XX столітті в капіталістичній країні не можна бути революційним демократом, якщо боятися йти до соціалізму (Ленін, 25, 1951, 321);
Патріот і демократ своїми переконаннями, Сокальський був однією з видатних прогресивних постатей у музичній культурі України дожовтневого періоду (Укр. клас. опера, 1957, 149).
2. Член буржуазно-демократичної партії.
— Хто се Вер-ий? О, се демократ. Але не Йванові простому брат! (Фр., XIII, 1954, 43).
3. заст. Той, хто вийшов з трудового народу; протилежне аристократ.
Словник української мови (СУМ-11)