демонстративно

ДЕМОНСТРАТИ́ВНО. Присл. до демонстрати́вний (у 1 знач.).

Брюллов демонстративно не носив жалувані йому нагороди (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 134);

Ніхто не хапався йти за Нестором. Жінки демонстративно повиходили з салону до спочивальні або поховались у кухні (Вільде, Сестри… 1958, 583).

Значення в інших словниках

1. демонстративно — демонстрати́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. демонстративно — Присл. до демонстративний (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. демонстративно — Показово  Словник чужослів Павло Штепа
4. демонстративно — НАВМИ́СНО (НАВМИ́СНЕ) (з певним наміром, із певною метою), УМИ́СНО (УМИ́СНЕ), ЗУМИ́СНЕ (ЗУМИ́СНО) рідше, НАРОЧИ́ТО, СПЕЦІА́ЛЬНО, НАУМИ́СНО (НАУМИ́СНЕ) рідше, ВМИ́СНЕ (ВМИ́СНО) рідше, НАРО́КОМ розм., ЗНАРО́ШНЕ розм.  Словник синонімів української мови