денаціоналізація

ДЕНАЦІОНАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Втрата національних особливостей (мови, культури і т. ін.).

Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснював цісарський уряд і польська шляхта з метою збереження вічного панування на цих землях (Матеріали з іст. укр. журналістики, 1959, 15).

2. Повернення державою націоналізованого майна попереднім власникам.

Значення в інших словниках

1. денаціоналізація — денаціоналіза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. денаціоналізація — -ї, ж. 1》 Втрата національних особливостей (мови, культури і т. ін.). 2》 Повернення державою націоналізованого майна попереднім власникам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. денаціоналізація — (англ. denationalization) повернення державою націоналізованих підприємств або майна колишнім власникам (інша назва – реприватизація).  Економічний словник
4. денаціоналізація — денаціоналіза́ція (від де... і націоналізація) 1. Повернення державою націоналізованих підприємств або майна колишнім власникам. Інша назва – реприватизація. 2. Втрата національних особливостей культури, мови тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. денаціоналізація — Денаціоналіза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)