денаціоналізований

ДЕНАЦІОНАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до денаціоналізува́ти.

Тридцять мільйонів українців — віками дискримінованих, знеособлених, денаціоналізованих.. — тепер, після Лютневої революції, признали себе синами своєї нації (Смолич, Мир.., 1958, 82).

Значення в інших словниках

1. денаціоналізований — денаціоналізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. денаціоналізований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до денаціоналізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. денаціоналізований — Денаціоналізо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)