денді
ДЕ́НДІ, невідм., ч., заст. Вишукано, пишно і модно одягнена людина; франт.
В прирівнянню до блискучих денді, котрі роями вилися довкола Ніни, Іван справді являвся [був] дуже непоказним (Фр., III, 1950, 164).
Словник української мови (СУМ-11)ДЕ́НДІ, невідм., ч., заст. Вишукано, пишно і модно одягнена людина; франт.
В прирівнянню до блискучих денді, котрі роями вилися довкола Ніни, Іван справді являвся [був] дуже непоказним (Фр., III, 1950, 164).
Словник української мови (СУМ-11)