депозитка

ДЕПОЗИ́ТКА, и, ж., іст., розм. Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом.

До введення депозиток і кредитних квитків золотий полуімперіал на Поділлі коштував вісімнадцять карбованців асигнаціями, а на Азові — двадцять один (Стельмах, Хліб.., 1959, 242).

Значення в інших словниках

1. депозитка — депози́тка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. депозитка — -и, ж., іст., розм. Паперовий грошовий знак, обмін якого на металеву монету забезпечувався окремим металевим фондом.  Великий тлумачний словник сучасної мови