депутація
ДЕПУТА́ЦІЯ, ї, ж. Група обраних або виділених представників, що діє за дорученням якого-небудь колективу або організації.
Робітникам недосить посилати резолюції: обов’язково, щоб робітники влаштовували депутації до думської фракції (Ленін, 35, 1952, 83);
Слідив голодними очима [Никифор], як ішли До магістрату депутації просить Голодним праці (Фр., XIII, 1954,310);
До Відня прибула і депутація хорватів, вимагаючи відокремлення Хорватії від Угорщини (Нова іст., 1956, 159).
Словник української мови (СУМ-11)