дерновий

ДЕРНО́ВИЙ, а, е. Прикм. до де́рен.

Дернова земля вгинається, немов гумова, і візок котиться м’яко (Грим., Подробиці.., 1956, 63);

Цінною для приготування дернових компостів є лише глибока дернина, що утворилася на родючих грунтах і містить багато органічних речовин (Колг. Укр., 12, 1956, 16);

// Покритий, обкладений дерном.

До акацій тулилися дернові канапки й маленькі дерев’яні лавочки (Кобр., Вибр., 1954, 148).

Значення в інших словниках

1. дерновий — дерно́вий прикметник від: де́рен  Орфографічний словник української мови
2. дерновий — -а, -е. Прикм. до дерен. || Покритий, обкладений дерном.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дерновий — Дерновий, -а, -е Выложенный дерномъ.  Словник української мови Грінченка