дерій
ДЕРІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що зди́рник.
От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Вас., І, 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)ДЕРІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що зди́рник.
От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Вас., І, 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)