Значення в інших словниках
-
дерій —
дері́й іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
дерій —
Здирник, дерун, драч, жмикрут, дряпіжник, дряпіка, дряпіжка, дерилюд, обр. п'явка, кровопивець.
Словник синонімів Караванського
-
дерій —
див. жорстокий; злодій; скупий; хабарник
Словник синонімів Вусика
-
дерій —
ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., ДРАПІ́КА (ДРЯПІ́КА) розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДЕРІ́Й розм., ДЕРУ́Н розм.
Словник синонімів української мови
-
дерій —
Дері́й, -рія́, -ріє́ві, -ріє́м; -рії́, -рії́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дерій —
ДЕРІ́Й, я́, ч., розм. Те саме, що зди́рник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Вас., І, 1959, 96).
Словник української мови в 11 томах
-
дерій —
Дерій, -рія м. 1) = дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Словник української мови Грінченка