деспотизм

ДЕСПОТИ́ЗМ, у, ч. Необмежена влада; сваволя.

Принциповий і послідовний ворог самодержавного деспотизму, Радіщев прокладав шлях декабристам (Вісник АН, 9, 1949, 53);

// Грубе підкорення однієї людини волі іншої.

Горда, розумна й завзятуща, ..Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка (Н.-Лев., І, 1956, 386).

Значення в інших словниках

1. деспотизм — деспоти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. деспотизм — Форма самодержавної влади, необмежена монархія, яка відрізняється повним свавіллям влади, безправ’ям підданих; самовладдя і тиранія по відношенню до оточуючих. англ. despotism; нім. Despotismus m=; угор. deszpotizmus; рос. деспотизм.  Словник із соціальної роботи
3. деспотизм — Починаючи з кінця вісімнадцятого століття термін «деспотизм» у західноєвропейських мовах асоціювався з тиранією. Як назва форми правління з необмеженою владою термін «деспотизм» злився за змістом або ж був витіснений такими словами, як абсолютизм...  Енциклопедія політичної думки
4. деспотизм — -у, ч. Необмежена влада; сваволя. || Грубе підкорення однієї людини волі іншої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. деспотизм — Деспотія, див. тиран  Словник чужослів Павло Штепа
6. деспотизм — деспоти́зм (від деспот) 1. Форма необмеженої монархії (див. деспотія). 2. Необмежена влада, сваволя; брутальне підкорення однієї людини волі іншої.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. деспотизм — Крайня форма здійснення абсолютної влади: недотримання закону, терор, ліквідація громадянських прав і свобод.  Універсальний словник-енциклопедія
8. деспотизм — ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П.  Словник синонімів української мови
9. деспотизм — Деспоти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. деспотизм — Деспотизм, -му м. Деспотизмъ. Левиц. Пов. 12, 67.  Словник української мови Грінченка