дехкан

ДЕХКА́Н, ДЕХКА́НИН, а, ч. У Середній Азії та Казахстані —селянин.

Перед ним узбек.. Напевне, не простий собі дехкан, а хтось із відповідального начальства (Ле, Міжгір’я, 1953, 9);

; В романі переконливо показано, як трудящі дехкани поволі визволяються з полону старих, шкідливих традицій і забобонів (Іст. укр. літ., II, 1956, 545).

Значення в інших словниках

1. дехкан — дехка́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дехкан — дехканин, -а, ч. У Середній Азії та Казахстані – селянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови