Словник української мови в 11 томах

децентралізація

ДЕЦЕНТРАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Система управління, при якій частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління; розширення прав низових органів управління;

// Скасування або послаблення централізації.

Повинна проводитись дальша децентралізація господарського управління шляхом перенесення розпорядчих функцій з центральних у губернські і районні економічні органи (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 116).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. децентралізація — децентраліза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. децентралізація — -ї, ж. Система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоуправління; розширення прав низових органів управління. || Скасування або послаблення централізації. Децентралізація освіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. децентралізація — децентраліза́ція (від де... і централізація) 1. Система управління, за якої частина функцій центральної влади переходить до місцевих органів самоврядування; розширення прав низових органів управління. 2. Знищення, скасування або ослаблення централізації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. децентралізація — Децентраліза́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. децентралізація — рос. децентрализация передання функцій управління від центральних органів влади місцевим органам, розширення кола повноважень нижчестоящих органів управління за рахунок вищестоящих.  Eкономічна енциклопедія