Словник української мови в 11 томах

джигітування

ДЖИГІТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. джигітува́ти.

На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з «умиканням» козаками дівчини-нареченої (Гончар, Таврія.., 1957, 649).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. джигітування — джигітува́ння іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. джигітування — -я, с. Дія за знач. джигітувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови