дзвонитися

ДЗВОНИ́ТИСЯ, дзво́ниться, недок., розм. Пас. до дзвони́ти 1.

Хоч до церкви й не дзвонилося, ..єпископ, готуючись до служби божої, як те в нього водилося, мав би вже й зосередитись (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 247).

Значення в інших словниках

1. дзвонитися — дзвони́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дзвонитися — дзвониться, недок., розм. Пас. до дзвонити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови