дзвонитися
ДЗВОНИ́ТИСЯ, дзво́ниться, недок., розм. Пас. до дзвони́ти 1.
Хоч до церкви й не дзвонилося, ..єпископ, готуючись до служби божої, як те в нього водилося, мав би вже й зосередитись (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 247).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дзвонитися — дзвони́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- дзвонитися — дзвониться, недок., розм. Пас. до дзвонити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови