дзвонитися

дзвони́тися

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвонитися — дзвониться, недок., розм. Пас. до дзвонити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дзвонитися — ДЗВОНИ́ТИСЯ, дзво́ниться, недок., розм. Пас. до дзвони́ти 1. Хоч до церкви й не дзвонилося, ..єпископ, готуючись до служби божої, як те в нього водилося, мав би вже й зосередитись (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 247). Словник української мови в 11 томах