дзвонитися

дзвони́тися

дзвониться, недок., розм.

Пас. до дзвонити 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзвонитися — дзвони́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дзвонитися — ДЗВОНИ́ТИСЯ, дзво́ниться, недок., розм. Пас. до дзвони́ти 1. Хоч до церкви й не дзвонилося, ..єпископ, готуючись до служби божої, як те в нього водилося, мав би вже й зосередитись (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 247). Словник української мови в 11 томах