дзенькнути
ДЗЕ́НЬКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до дзе́нькати.
Балон луснув, жалібно дзенькнувши (Собко, Граніт, 1937, 88);
Дмитро Бондар зайшов у їдальню саме тоді, коли дружно дзенькнули чарки (Зар., Світло, 1961, 51).
Словник української мови (СУМ-11)