дзюркотіння

ДЗЮРКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзюркоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Зі шкварчанням і дзюркотінням в три поверхи полилася сталь (Собко, Біле полум’я, 1952, 303).

Значення в інших словниках

1. дзюркотіння — дзюркоті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дзюркотіння — -я, с. Дія за знач. дзюркотіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови