дзявкнути

ДЗЯ́ВКНУТИ, не, док. Однокр. до дзя́вкати.

— Озираюся, а то наш Босий, — знаєте, той червоний наш песик, — лиш раз дзявкнув, та й бац насеред поля (Фр., II, 1950, 364).

Значення в інших словниках

1. дзявкнути — дзя́вкнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дзявкнути — -не, док. Однокр. до дзявкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзявкнути — ГА́ВКАТИ (про собак, лисиць і т. ін. — видавати гавкіт), ГАВКОТІ́ТИ, БРЕХА́ТИ розм.; ДЗЯ́ВКАТИ, ДЗЯВКОТІ́ТИ, ДЗЯВОЛИ́ТИ, ЦЯ́ВКАТИ розм. (про маленького собаку, щеня, лисицю тощо — пискливо); РЯ́ВКАТИ розм. (грубо, грізно); ГВАЛТУВА́ТИ, ВАЛУВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови