дивуватися
ДИВУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., чому, з чого і без додатка. Бути в стані здивування; виявляти подив, здивування.
І день іде, і ніч іде. І голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Шевч., II,1953,362);
Обоє ми дивуємось Вашій енергії,.. то таки робота неабияка! (Л. Укр., V, 1956, 59);
Тарас справді дивувався — стільки енергії, стільки любові до праці було в Михайлові Семеновичу (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 313).
Словник української мови (СУМ-11)